Словарь української мови (1924)/карлюка
◀ карлюжа | Словарь української мови К карлюка |
карлючити ▶ |
|
Карлю́ка, ки, ж. Крючокъ, загибъ на концѣ палки. Кв. II. 170. Ум. Карлю́чка.
◀ карлюжа | Словарь української мови Борис Грінченко К карлюка |
карлючити ▶ |
|
Словарь української мови — К
карлюка
Борис Грінченко
1924
Карлю́ка, ки, ж. Крючокъ, загибъ на концѣ палки. Кв. II. 170. Ум. Карлю́чка.