Словарь української мови (1924)/карафа
| ◀ караулити | Словарь української мови К карафа |
карафковий ▶ |
|
Кара́фа, фи, ж. Графинъ. Ум. Кара́фка, Кара́фочка.
| ◀ караулити | Словарь української мови Борис Грінченко К карафа |
карафковий ▶ |
|
Словарь української мови — К
карафа
Борис Грінченко
1924
Кара́фа, фи, ж. Графинъ. Ум. Кара́фка, Кара́фочка.