Словарь української мови (1924)/каракуватий
◀ караки | Словарь української мови К каракуватий |
каракуля ▶ |
|
Кара́куватий, а, е. Суковатый, съ наростами (о деревѣ). Черк. у.
◀ караки | Словарь української мови Борис Грінченко К каракуватий |
каракуля ▶ |
|
Словарь української мови — К
каракуватий
Борис Грінченко
1924
Кара́куватий, а, е. Суковатый, съ наростами (о деревѣ). Черк. у.