Словарь української мови (1924)/капанина

by Борис Грінченко

◀ капаний

Словарь української мови Борис Грінченко К капанина

капар ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Капани́на, ни, ж. 1) Капаніе постоянное. Желех. 2) Небольшой доходъ по мелочамъ. Сяка-така капанина буде з парафії: то за треби, то з приносів. Св. Л. 112.