Словарь української мови (1924)/канун
◀ канудити | Словарь української мови К канун |
канупер ▶ |
|
Кану́н, ну, м. Медъ, который варятъ къ храмовому празднику. Пішов по канун, та там і втонув. Ном. № 10929.
◀ канудити | Словарь української мови Борис Грінченко К канун |
канупер ▶ |
|
Словарь української мови — К
канун
Борис Грінченко
1924
Кану́н, ну, м. Медъ, который варятъ къ храмовому празднику. Пішов по канун, та там і втонув. Ном. № 10929.