Словарь української мови
Борис Грінченко
К
каміння
Берлін: Українське слово, 1924

Камі́ння, ня, с. соб. 1) Камни. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума про братів озівських. Зможе Бог з каміння свого підняти дітей Авраамові. Ев. Лк. III. 8. 2) Жернова.