Словарь української мови (1924)/камінець

by Борис Грінченко

◀ камізельчаний

Словарь української мови Борис Грінченко К камінець

камінний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Каміне́ць, нця́, м. Ум. отъ камінь. 1) Камышекъ. 2) Косточка у косточковыхъ плодовъ. Сливу ззів, а камінець кинув. 3) Си́ній каміне́ць = Камінь 6. Мил. 31.