Словарь української мови (1924)/калічка

by Борис Грінченко

◀ калічитися

Словарь української мови Борис Грінченко К калічка

калічний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Калі́чка, ки, об. Ум. отъ каліка. 1) Немного калѣка или маленькій калѣка. 2) Вторая ручка на косовищѣ, — въ концѣ его. Шух. I. 169. 3) Родъ съѣдобнаго гриба. Вх. Зн. 23.