Словарь української мови (1924)/каліка

by Борис Грінченко

◀ калі дати

Словарь української мови Борис Грінченко К каліка

калікуватий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Калі́ка, ки, об. Калѣка, увѣчный. Каліка не родиться — робиться. Ном. № 4663. Була колись Гандзя каліка небога, божилася, молилася, що боліли ноги. Шевч. 138. Ум. Калі́ченька, калі́чка. Ой не бий, мати, і не лай, мати, не роби каліченьки. Чуб. V. 146.