Словарь української мови (1924)/каліцтво

by Борис Грінченко

◀ каліфактор

Словарь української мови Борис Грінченко К каліцтво

каліч ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Калі́цтво, ва, с. Калѣчество, увѣчье. Сціпило, звернуло їй, руку — не дай Бог каліцтва. Харьк. г. Спасеть вас Біг, що й нас при каліцтву не забуваєте. Лебед. у. Хиба яке каліцтво знайдуть дохторі, то не піде в москалі. НВолын. у.