Словарь української мови (1924)/казюка
◀ казусний | Словарь української мови К казюка |
кайдани ▶ |
|
Казю́ка, ки, ж. 1) Козявка. Казюка повиїдала хліб у полі. Метелики і казюки усякі дружно пречисту душу з неї випивають. Кул. 2) Змѣя. Ум. Казю́чка.
◀ казусний | Словарь української мови Борис Грінченко К казюка |
кайдани ▶ |
|
Словарь української мови — К
казюка
Борис Грінченко
1924
Казю́ка, ки, ж. 1) Козявка. Казюка повиїдала хліб у полі. Метелики і казюки усякі дружно пречисту душу з неї випивають. Кул. 2) Змѣя. Ум. Казю́чка.