Словарь української мови (1924)/казусний
| ◀ казус | Словарь української мови К казусний |
казюка ▶ |
|
Ка́зусний, а, е. Казусный. Казусне діло, обізвався таки писарь. Кв. I. 157.
| ◀ казус | Словарь української мови Борис Грінченко К казусний |
казюка ▶ |
|
Словарь української мови — К
казусний
Борис Грінченко
1924
Ка́зусний, а, е. Казусный. Казусне діло, обізвався таки писарь. Кв. I. 157.