Словарь української мови (1924)/зімуватися
◀ зімувати | Словарь української мови З зімуватися |
зім'яти ▶ |
|
Зімува́тися, му́юся, єшся, гл. 1) = Зімувати 1. Ой убірайтесь, славні чумаченьки, зімуватись до Лугу. Грин. III. 571. 2) Содержаться зимой, кормиться зимой.