Словарь української мови (1924)/зізнаватися
| ◀ зізволяти | Словарь української мови З зізнаватися |
зійти ▶ |
|
Зізнава́тися, наю́ся, є́шся, сов. в. зізна́тися, на́юся, єшся, гл. Свѣдываться, свѣдаться, знакомиться, познакомиться, входить, войти въ пріятельскія отношенія; слюбиться. Коли ж се ви зізналися, брате? МВ. (О. 1862. I. 64). Зізнався мировий з попом. НВолын. у. Спочатку й добре жив; а далі, як зізнався там з одною, то геть добро розвіяв. Канев. у.