Словарь української мови (1924)/зцілити
| ◀ зцілення | Словарь української мови З зцілити |
зціліти ▶ |
|
Зціли́ти, ся. См. Зціляти, ся.
| ◀ зцілення | Словарь української мови Борис Грінченко З зцілити |
зціліти ▶ |
|
Словарь української мови — З
зцілити
Борис Грінченко
1924
Зціли́ти, ся. См. Зціляти, ся.