Словарь української мови (1924)/зуповний
◀ зупинятися | Словарь української мови З зуповний |
зуривочний ▶ |
|
Зупо́вний, а, е. Полный. Треба, кажуть, ізозвати зуповную раду, щоб і військо з Запорожжя було на раді. К. ЧР. 26.
◀ зупинятися | Словарь української мови Борис Грінченко З зуповний |
зуривочний ▶ |
|
Словарь української мови — З
зуповний
Борис Грінченко
1924
Зупо́вний, а, е. Полный. Треба, кажуть, ізозвати зуповную раду, щоб і військо з Запорожжя було на раді. К. ЧР. 26.