Словарь української мови (1924)/зумитися
| ◀ зумисне | Словарь української мови З зумитися |
зуміти ▶ |
|
Зуми́тися. См. Зумлятися.
| ◀ зумисне | Словарь української мови Борис Грінченко З зумитися |
зуміти ▶ |
|
Словарь української мови — З
зумитися
Борис Грінченко
1924
Зуми́тися. См. Зумлятися.