Словарь української мови (1924)/зумлятися
◀ зумітися | Словарь української мови З зумлятися |
зумогти ▶ |
|
Зумля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. зуми́тися, млю́ся, мишся, гл. Изумляться, изумиться, поразиться. Зумлялися усі величчєм Божим. Єв. Л. IX. 43. Зу́милася ж я! МВ. II. 124. Йосип зумився, що Христос народився. Грин. III. 33.