Словарь української мови (1924)/зубчастий

by Борис Грінченко

◀ зубцьований

Словарь української мови Борис Грінченко З зубчастий

зубчатий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зубча́стий, зубча́тий, а, е. Зубчатый. Під прозорчастою, чистою як сльоза водою, зеленіло якесь баговіння зубчасте, тонесеньке, дрібне. Левиц. I. 63. Зубчасті стіни. Левиц. Пов. 165. Зубча́стий про́діль. Особый проборъ при прическѣ дѣвушекъ въ колокілки. Чуб. VII. 423.