Словарь української мови (1924)/зубцьований
◀ зубря | Словарь української мови З зубцьований |
зубчастий ▶ |
|
Зубцьо́ваний, а, е. Имѣющій зубчатый орнамента.
◀ зубря | Словарь української мови Борис Грінченко З зубцьований |
зубчастий ▶ |
|
Словарь української мови — З
зубцьований
Борис Грінченко
1924
Зубцьо́ваний, а, е. Имѣющій зубчатый орнамента.