Словарь української мови (1924)/зубожитися
| ◀ зубожити | Словарь української мови З зубожитися |
зубожіння ▶ |
|
Зубо́житися, жуся, жишся, гл. Обѣднѣть. Зубожився так, що нічого не має. Рудч. Ск. II. 202.
| ◀ зубожити | Словарь української мови Борис Грінченко З зубожитися |
зубожіння ▶ |
|
Словарь української мови — З
зубожитися
Борис Грінченко
1924
Зубо́житися, жуся, жишся, гл. Обѣднѣть. Зубожився так, що нічого не має. Рудч. Ск. II. 202.