Словарь української мови (1924)/зубелити
| ◀ зубела | Словарь української мови З зубелити |
зубець ▶ |
|
Зубе́лити, лю, лиш, гл. Взнуздывать. Угор.
| ◀ зубела | Словарь української мови Борис Грінченко З зубелити |
зубець ▶ |
|
Словарь української мови — З
зубелити
Борис Грінченко
1924
Зубе́лити, лю, лиш, гл. Взнуздывать. Угор.