Словарь української мови (1924)/зстаріти
◀ зстарити | Словарь української мови З зстаріти |
зстарітися ▶ |
|
Зста́ріти(ся), рію(ся), єш(ся), гл. Состариться. Зстаріли ви, ненько! МВ. II. 15. І зстарівся воюючи, по корчмах ночуючи. Ном. № 1700.
◀ зстарити | Словарь української мови Борис Грінченко З зстаріти |
зстарітися ▶ |
|
Словарь української мови — З
зстаріти
Борис Грінченко
1924
Зста́ріти(ся), рію(ся), єш(ся), гл. Состариться. Зстаріли ви, ненько! МВ. II. 15. І зстарівся воюючи, по корчмах ночуючи. Ном. № 1700.