Словарь української мови (1924)/зстарити
| ◀ зсподу | Словарь української мови З зстарити |
зстаріти ▶ |
|
Зста́рити, рю, риш, гл. Состарить. Нужда мене зстарила і зв'ялила. МВ. I. 30.
| ◀ зсподу | Словарь української мови Борис Грінченко З зстарити |
зстаріти ▶ |
|
Словарь української мови — З
зстарити
Борис Грінченко
1924
Зста́рити, рю, риш, гл. Состарить. Нужда мене зстарила і зв'ялила. МВ. I. 30.