Словарь української мови (1924)/зрябіти
| ◀ зрущик | Словарь української мови З зрябіти |
зряджати ▶ |
|
Зрябі́ти, бі́ю, єш, гл. Сдѣлаться рябымъ, пестрымъ. Шия так зрябіла дуже; хто його зна й що воно. Канев. у.
| ◀ зрущик | Словарь української мови Борис Грінченко З зрябіти |
зряджати ▶ |
|
Словарь української мови — З
зрябіти
Борис Грінченко
1924
Зрябі́ти, бі́ю, єш, гл. Сдѣлаться рябымъ, пестрымъ. Шия так зрябіла дуже; хто його зна й що воно. Канев. у.