Словарь української мови (1924)/зрабувати
| ◀ зп… | Словарь української мови З зрабувати |
зрада ▶ |
|
Зрабува́ти, бу́ю, єш, гл. Ограбить. Ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого. Чуб. V. 1087. Зрабували той город, забрали в йому всіх коней. Опат. 25.