Словарь української мови (1924)/зочити
| ◀ зохотитися | Словарь української мови З зочити |
зошмарити ▶ |
|
Зо́чити, чу, чиш, гл. Увидѣть. На що ж і очі в лобі, коли не зочити кого треба. МВ. (О. 1862. III. 56, 35).
| ◀ зохотитися | Словарь української мови Борис Грінченко З зочити |
зошмарити ▶ |
|
Словарь української мови — З
зочити
Борис Грінченко
1924
Зо́чити, чу, чиш, гл. Увидѣть. На що ж і очі в лобі, коли не зочити кого треба. МВ. (О. 1862. III. 56, 35).