Словарь української мови (1924)/зохотитися
| ◀ зохматися | Словарь української мови З зохотитися |
зочити ▶ |
|
Зохо́титися, чуся, тишся, гл. Почувствовать охоту, желаніе. Харьк. у. Зохотився до школи хлопець. Черк. у.
| ◀ зохматися | Словарь української мови Борис Грінченко З зохотитися |
зочити ▶ |
|
Словарь української мови — З
зохотитися
Борис Грінченко
1924
Зохо́титися, чуся, тишся, гл. Почувствовать охоту, желаніе. Харьк. у. Зохотився до школи хлопець. Черк. у.