Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зотхати
Берлін: Українське слово, 1924

Зотха́ти, ха́ю, єш, сов. в. зотхну́ти, ну́, не́ш, гл. = Зітха́ти, зітхну́ти. Вийди на могилу та й зотхни тяженько. Чуб. III. 117. Зотхнув до Бога, далі занімів. Федьк. I. 29.