Словарь української мови (1924)/зориця
| ◀ зорити | Словарь української мови З зориця |
зоріти ▶ |
|
Зори́ця, ці, ж. Звѣзда. Оце тобі провідниця — ясная зориця. Мет. 225.
| ◀ зорити | Словарь української мови Борис Грінченко З зориця |
зоріти ▶ |
|
Словарь української мови — З
зориця
Борис Грінченко
1924
Зори́ця, ці, ж. Звѣзда. Оце тобі провідниця — ясная зориця. Мет. 225.