Словарь української мови (1924)/золоторогий
◀ золотопутий | Словарь української мови З золоторогий |
золототисячник ▶ |
|
Золоторо́гий, а, е. Съ золотыми или вызолоченными рогами. Був собі пан такий багатий… мав собі шість волів, сьомого золоторогого. Рудч. Ск. I. 211.