Словарь української мови (1924)/золотопутий
◀ золотополий | Словарь української мови З золотопутий |
золоторогий ▶ |
|
Золотопу́тий, а, е. Съ золотыми цѣпями, оковами. Пилипко золотопутий, той, що в погрібі замурувався. Драг. 38.
◀ золотополий | Словарь української мови Борис Грінченко З золотопутий |
золоторогий ▶ |
|
Словарь української мови — З
золотопутий
Борис Грінченко
1924
Золотопу́тий, а, е. Съ золотыми цѣпями, оковами. Пилипко золотопутий, той, що в погрібі замурувався. Драг. 38.