Словарь української мови (1924)/золотопутий

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
золотопутий
Берлін: Українське слово, 1924

Золотопу́тий, а, е. Съ золотыми цѣпями, оковами. Пилипко золотопутий, той, що в погрібі замурувався. Драг. 38.