Словарь української мови (1924)/золотитися
| ◀ золотити | Словарь української мови З золотитися |
золотісінький ▶ |
|
Золоти́тися, чу́ся, тишся, гл. Позлащаться; казаться золотымъ. Ще сонечко не піднялось, хмарний Кавказ не золотився. Мак. Г. 37.
| ◀ золотити | Словарь української мови Борис Грінченко З золотитися |
золотісінький ▶ |
|
Словарь української мови — З
золотитися
Борис Грінченко
1924
Золоти́тися, чу́ся, тишся, гл. Позлащаться; казаться золотымъ. Ще сонечко не піднялось, хмарний Кавказ не золотився. Мак. Г. 37.