Словарь української мови (1924)/золотити
◀ золотило | Словарь української мови З золотити |
золотитися ▶ |
|
Золоти́ти, чу́, тиш, гл. Золотить, позлащать. Федьк. I. 79. Сонечко гай золотило. Шевч. 410.
◀ золотило | Словарь української мови Борис Грінченко З золотити |
золотитися ▶ |
|
Словарь української мови — З
золотити
Борис Грінченко
1924
Золоти́ти, чу́, тиш, гл. Золотить, позлащать. Федьк. I. 79. Сонечко гай золотило. Шевч. 410.