Словарь української мови (1924)/зозулька

by Борис Грінченко

◀ зозулин

Словарь української мови Борис Грінченко З зозулька

зозуля ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зозу́лька, ки, ж. 1) Ум. отъ зозу́ля. 2) мн. Раст. а) Viola tricolor L. ЗЮЗО. I. 169; б) Viola hirta. ЗЮЗО. I. 169; в) Orchis militaris L. ЗЮЗО. I. 130. См. Зезюльки; г) — жо́вті. Cypripedium Calceolus L. ЗЮЗО. I. 120; д) — рябі. C. guttatum schwarz. ЗЮЗО. I. 120; е) — кра́сні. C. macranthon schwarz. ЗЮЗО. I. 120.