Словарь української мови (1924)/зогрішати
◀ зогріток | Словарь української мови З зогрішати |
зодівати ▶ |
|
Зогріша́ти, ша́ю, єш, сов. в. зогріши́ти, шу́, ши́ш, гл. = Згрішати, згрішити. Чоловік не ангел, щоб не зогрішив. Ном. № 100.
◀ зогріток | Словарь української мови Борис Грінченко З зогрішати |
зодівати ▶ |
|
Словарь української мови — З
зогрішати
Борис Грінченко
1924
Зогріша́ти, ша́ю, єш, сов. в. зогріши́ти, шу́, ши́ш, гл. = Згрішати, згрішити. Чоловік не ангел, щоб не зогрішив. Ном. № 100.