Словарь української мови (1924)/згрішати

by Борис Грінченко

◀ згріти

Словарь української мови Борис Грінченко З згрішати

згромаджувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Згріша́ти, ша́ю, єш, сов. в. згріши́ти, шу́, ши́ш, гл. Согрѣшать, согрѣшить. Чоловік що ступить, то згрішить. Ном. № 99. Коваль згрішив, а шевця повісили. О. 1862. X. 34.