Словарь української мови (1924)/знівечитися
| ◀ знівечити | Словарь української мови З знівечитися |
знігатися ▶ |
|
Зні́вечитися, чуся, чишся, гл. Искалѣчиться, изуродоваться. Я ще не дуже зостарівся, та знівечився. Шевч. (О. 1861. X. 9).
| ◀ знівечити | Словарь української мови Борис Грінченко З знівечитися |
знігатися ▶ |
|
Словарь української мови — З
знівечитися
Борис Грінченко
1924
Зні́вечитися, чуся, чишся, гл. Искалѣчиться, изуродоваться. Я ще не дуже зостарівся, та знівечився. Шевч. (О. 1861. X. 9).