Словарь української мови (1924)/знівечити

by Борис Грінченко

◀ знищувати

Словарь української мови Борис Грінченко З знівечити

знівечитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зні́вечити, чу, чиш, гл. Испортить; изуродовать, искалѣчить. Знівечив чоловіка. Ном. № 4021. Десять літ неволі… знівечили, убили мою віру і надію. Шевч. (О. 1861. X. 8).