Словарь української мови (1924)/знижати

by Борис Грінченко

◀ знидіти

Словарь української мови Борис Грінченко З знижати

знижатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Знижа́ти, жа́ю, єш, сов. в. знизи́ти, жу́, зи́ш, гл. 1) Понижать, понизить, опускать, опустить. Я ні перед ким очей не знизив. К. Бай. 12. 2) Унижать, унизить. Не хочеться рід свій поважний знизити. Г. Барв. 423.