Словарь української мови (1924)/знидіти

by Борис Грінченко

◀ зниділий

Словарь української мови Борис Грінченко З знидіти

знижати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зни́діти, дію, єш, гл. Зачахнуть, исхудать. Аж знидів, ждучи грошей. Черк. у. Зниділо дитятко, зниділо, на гору воду носячи. Чуб. III. 178. Аби зниділи як віск на огні, піна на воді, роса на траві; так аби зниділи уроки от… Гол. IV. 539.