Словарь української мови
Борис Грінченко
З
знечев'я
Берлін: Українське слово, 1924

Знече́в'я, нар. Неожиданно. Як ось знечев'я вбіг Меркурій, засапавшися, до богів. Котл. Ен. II. 20. Собака знечев'я як кинеться на мене. См. Нечевля.