Словарь української мови (1924)/знечев'я
◀ знехтувати | Словарь української мови З знечев'я |
зниділий ▶ |
|
Знече́в'я, нар. Неожиданно. Як ось знечев'я вбіг Меркурій, засапавшися, до богів. Котл. Ен. II. 20. Собака знечев'я як кинеться на мене. См. Нечевля.