Словарь української мови (1924)/знехтувати

by Борис Грінченко

◀ знехтування

Словарь української мови Борис Грінченко З знехтувати

знечев'я ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зне́хтувати, тую, єш, гл. 1) Испортить, небрежно обращаясь. 2) Пренебречь, оставить безъ вниманія, забросить. Підійметься угору, кого знехтували люде. К. Псал. 26. Знехтували мене сірому. Г. Барв. 196.