Словарь української мови (1924)/знемощіти

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
знемощіти
Берлін: Українське слово, 1924

Знемощі́ти, щі́ю, єш, гл. Изнемочь, обезсилѣть. Стане навколішки і молиться собі, аж поки знемощіє. Грин. II. 153.