Словарь української мови
Борис Грінченко
З
знемога
Берлін: Українське слово, 1924

Знемо́га, ги, ж. Изнеможеніе, слабость. Мир. ХРВ. 56. Знов у знемозі впала Тетяна на траву. Г. Барв. 540. См. Знемага.