Словарь української мови
Борис Грінченко
З
знемага
Берлін: Українське слово, 1924

Знема́га, ги, ж. Изнеможеніе, утомленіе. В мене була дуже працьовита кобила, — чи на гору там, чи що — й знемаги їй нема. Харьк. См. Знемога.