Словарь української мови (1924)/знемилити
| ◀ знемагати | Словарь української мови З знемилити |
знемилитися ▶ |
|
Знеми́лити, лю, лиш, гл. Сдѣлать непріятнымъ. Світ мені знемилила. Г. Барв. 72.
| ◀ знемагати | Словарь української мови Борис Грінченко З знемилити |
знемилитися ▶ |
|
Словарь української мови — З
знемилити
Борис Грінченко
1924
Знеми́лити, лю, лиш, гл. Сдѣлать непріятнымъ. Світ мені знемилила. Г. Барв. 72.