Словарь української мови (1924)/знемагати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
знемагати
Берлін: Українське слово, 1924

Знемага́ти, га́ю, єш, гл. — на. Изнемогать отъ. То тим вони спочивали, що на рани постреляні да порубані дуже знемагали. Макс. (1849). 17. На сон знемага́ти. Сильно хотѣть спать. А которії хмельні бували, на сон знемагали. Макс. (1849), 39.