Словарь української мови (1924)/знахарювати

by Борис Грінченко

◀ знахарь

Словарь української мови Борис Грінченко З знахарювати

знахід ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Знахарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Заниматься знахарствомъ. Що не тілько та пан Сава церков та руйнує, із бісами став за право й дуже знахарює. Макс. (1834). 91. А його жінка ще к тому й знахарювала, та таки так, що декому і помагала. Мог. 111.