Словарь української мови (1924)/знатуритися
| ◀ знатурити | Словарь української мови З знатуритися |
знаха ▶ |
|
Знату́ритися, рюся, ришся, гл. Снаровиться. Знатуривсь кінь. НВолын. у.
| ◀ знатурити | Словарь української мови Борис Грінченко З знатуритися |
знаха ▶ |
|
Словарь української мови — З
знатуритися
Борис Грінченко
1924
Знату́ритися, рюся, ришся, гл. Снаровиться. Знатуривсь кінь. НВолын. у.